Ти навчишся помічати три способи, якими діаграма перебільшує різницю між числами. Це шкала не з нуля, різна ціна клітинки на двох діаграмах і малюнки, які збільшили і вгору, і вшир. Кожну нечесну діаграму ти перебудуєш чесно за тими самими даними.
Уже розв’язав завдання наприкінці статті й шукаєш помилку? Тоді переходь одразу до розділу «Де найчастіше помиляються».
Три плакати на шкільному стенді
На шкільному стенді висять три плакати з діаграмами. Числа на кожній діаграмі правильні, але малюнок підштовхує до хибного висновку. Ми розберемо плакати по черзі й перемалюємо кожну діаграму чесно.
Усі дані у статті вигадані, як у задачах.
Нагадаємо з § 18 і § 19: у стовпчастій діаграмі висота стовпчика відповідає величині, а всі стовпчики мають однакову ширину. Ціна клітинки показує, скільки одиниць величини зображає одна клітинка. Щоб її знайти, різницю двох сусідніх підписаних чисел шкали ділять на кількість клітинок між ними.
Приклад 1. Перевір діаграму, у якої шкала починається не з нуля
Учні голосували за назву шкільної газети. Прихильники назви «Вісник» намалювали діаграму, на якій їхній стовпчик утричі вищий за стовпчик назви «Перерва». Прочитай за діаграмою, скільки голосів отримала кожна назва, і перевір, чи справді «Вісник» отримав утричі більше.
Діаграма прихильників «Вісника»: шкала починається з числа 50.
Розв’язання.
Спершу подивимося на нижнє число шкали. Там стоїть число 50, тож нижній край стовпчиків означає 50 голосів. Між числами 50 і 52 є 2 клітинки, тому ціна клітинки така:
(52 − 50) : 2 = 1 (голос).
- 1)50 + 6 · 1 = 56 (голосів) — отримав «Вісник»;
- 2)50 + 2 · 1 = 52 (голоси) — отримала «Перерва»;
- 3)56 − 52 = 4 (голоси) — на стільки голосів більше отримав «Вісник»;
- 4)52 · 3 = 156 (голосів) — стільки мав би отримати «Вісник», щоб мати втричі більше голосів.
Відповідь: «Вісник» отримав 56 голосів, а «Перерва» — 52; «Вісник» випередив «Перерву» лише на 4 голоси, тому слова «утричі більше» неправдиві.
Стовпчики відрізняються втричі, бо діаграма показує лише їхні верхівки: 6 і 2 голоси понад 50. Перших 50 голосів за кожну назву на діаграмі не показали. Чесна діаграма починає шкалу з нуля, і тоді висота стовпчика показує все число.
Чесна діаграма тих самих голосів: шкала починається з 0, одна клітинка зображає 4 голоси.
Для чесної діаграми взяли 4 голоси за одну клітинку. Числа 56 і 52 діляться на 4 націло, і найвищий стовпчик уміщається в 14 клітинок. Якби одна клітинка зображала 1 голос, стовпчик «Вісник» мав би 56 клітинок і не вмістився б у зошит.
Стовпчик «Вісник» має 56 : 4 = 14 клітинок, а стовпчик «Перерва» — 52 : 4 = 13 клітинок. Стовпчики майже однакові, і це правда: голоси розділилися майже порівну.
Лінійна діаграма обманює так само: у ній кожне число зображають відрізком, і всі відрізки починаються від однієї лінії. Якщо шкала під відрізками починається з 50, то ця лінія теж означає 50 голосів. Тоді довжина відрізка показує лише голоси понад 50.
Приклад 2. Порівняй стовпчики двох діаграм з різними шкалами
Учні 5-А і 5-Б класів збирали макулатуру, і кожен клас намалював свою діаграму. Плакати повісили поруч, і 5-А клас каже, що в жовтні зібрав більше. Визнач, який клас зібрав у жовтні більше макулатури і на скільки кілограмів.
Дві діаграми поруч: клітинки однакові, а числа на шкалах різні.
Розв’язання.
Обидві шкали починаються з нуля, і клітинки на малюнку однакові. Проте порівнювати висоти можна лише тоді, коли одна клітинка на обох діаграмах означає ту саму масу. Тому спершу знайдемо ціну клітинки кожної діаграми, а потім переведемо висоти жовтневих стовпчиків у кілограми.
- 1)10 : 5 = 2 (кг) — ціна клітинки на діаграмі 5-А;
- 2)50 : 5 = 10 (кг) — ціна клітинки на діаграмі 5-Б;
- 3)9 · 2 = 18 (кг) — зібрав 5-А в жовтні;
- 4)4 · 10 = 40 (кг) — зібрав 5-Б у жовтні;
- 5)40 − 18 = 22 (кг) — на стільки кілограмів більше зібрав 5-Б.
Відповідь: у жовтні більше макулатури зібрав 5-Б клас — на 22 кг.
Стовпчик 5-А вищий, бо на його діаграмі клітинка зображає лише 2 кг, а на діаграмі 5-Б — 10 кг. Щоб порівняння було чесним, обидва стовпчики ставлять на одну шкалу.
Чесна діаграма макулатури, зібраної в жовтні: обидва класи на одній шкалі, одна клітинка зображає 2 кг.
Для спільної шкали взяли 2 кг за одну клітинку, як на діаграмі 5-А. Числа 40 і 18 діляться на 2 націло, і найвищий стовпчик має 20 клітинок. Якби клітинка зображала 10 кг, стовпчик 5-А не закінчувався б на межі клітинки: 18 на 10 націло не ділиться.
Тепер стовпчик 5-Б має 40 : 2 = 20 клітинок, а стовпчик 5-А — 18 : 2 = 9 клітинок. Вищий стовпчик показує більше число, як і має бути.
Приклад 3. Перевір діаграму з картинками
У шкільному саду учні зібрали 40 кг яблук у 2025 році й 80 кг яблук у 2026 році. На плакаті кожен урожай намалювали ящиком з яблуками. Порівняй, у скільки разів більше яблук зібрали у 2026 році і у скільки разів більше клітинок займає великий ящик.
Діаграма з ящиками: висота ящиків відповідає шкалі, але ширину великого ящика теж збільшили.
Розв’язання.
Висоти ящиків намальовано правильно: ящик для 40 кг має 4 клітинки заввишки, а ящик для 80 кг — 8 клітинок. Але око порівнює ще й те, скільки місця займає малюнок.
Тому обчислимо, скільки клітинок займає кожен ящик. Ящик займає стільки рядів клітинок, скільки клітинок має заввишки, а в кожному ряду стільки клітинок, скільки ящик має завширшки.
- 1)80 : 40 = 2 (рази) — у стільки разів більше яблук;
- 2)2 · 4 = 8 (клітинок) — займає малий ящик;
- 3)4 · 8 = 32 (клітинки) — займає великий ящик;
- 4)32 : 8 = 4 (рази) — у стільки разів більше місця займає великий ящик.
Відповідь: яблук зібрали вдвічі більше, а великий ящик займає вчетверо більше клітинок, тому діаграма перебільшує, у скільки разів зріс урожай.
Великий ящик удвічі вищий і вдвічі ширший. Тому він займає у 2 · 2 = 4 рази більше місця, хоча число зросло лише вдвічі. Саме тому в підручнику стовпчики мають однакову ширину, а різниться лише їхня висота.
Чесна діаграма: обидва стовпчики завширшки 2 клітинки, а стовпчик 2026 року вдвічі вищий, бо яблук зібрали вдвічі більше.
Тепер великий стовпчик займає 2 · 8 = 16 клітинок, а малий — 2 · 4 = 8 клітинок. Великий стовпчик займає у 16 : 8 = 2 рази більше місця, бо й яблук удвічі більше.
Якщо на діаграмі хочеться картинок, малюй однакові ящики один над одним. Для 40 кг малюють один ящик, а для 80 кг — два такі самі.
Що з’ясували: три запитання до діаграми
Три запитання до діаграми
- З якого числа починається шкала? Якщо шкала починається не з нуля, прочитай числа за шкалою й порівнюй числа, а не висоти. Висоти тут обманюють, бо нижню частину кожного стовпчика відрізали.
- Чи однакова ціна клітинки на діаграмах, які порівнюють? Знайди ціну клітинки кожної діаграми й переведи висоти в числа. Однакова кількість клітинок на таких діаграмах означає різні числа.
- Чи однакова ширина стовпчиків або картинок? Якщо малюнок збільшили і вгору, і вшир, читай число за висотою на шкалі й на розмір малюнка не зважай. Око оцінює, скільки місця займає малюнок, а це місце зростає швидше, ніж число.
У чесної діаграми шкала починається з нуля, усі стовпчики стоять на одній шкалі й мають однакову ширину. Тоді висоти правильно показують, у скільки разів одне число більше за інше. Якщо хоч одну з цих умов порушено, не вір першому враженню й порахуй числа.
Буває, що шкалу не з нуля беруть навмисно, щоб розгледіти маленьку різницю. Тоді чесний автор пише про це поруч із діаграмою, а уважний читач порівнює самі числа.
Як перевірити себе
- Прочитавши число за діаграмою, знайди на шкалі найближче підписане число нижче від верху стовпчика і найближче підписане число вище. Твоє число має бути між ними, бо верх стовпчика стоїть між ними. Якщо вище підписаного числа немає, твоє число має бути більшим за нижнє. Якщо ж верх стовпчика стоїть рівно навпроти підписаного числа, твоє число дорівнює саме йому.
- Щоб перевірити слова «утричі більше», помнож менше число на 3 і порівняй добуток із більшим числом. Так можна, бо «утричі більше» означає, що більше число дорівнює меншому, помноженому на 3. Якщо вони не рівні, слова неправдиві, хоч би якими були висоти стовпчиків.
- Перебудувавши діаграму чесно, зі шкалою від нуля, переведи висоту кожного стовпчика назад у число: помнож кількість клітинок на ціну клітинки. Мають вийти ті числа, з яких ти починав, бо висоту ти отримав діленням цих чисел на ціну клітинки.
Де найчастіше помиляються
Число прочитали від низу стовпчика, не глянувши на шкалу
Завдання: на діаграмі шкала починається з числа 100, а одна клітинка зображає 1 книжку. Стовпчик має висоту 7 клітинок. Скільки книжок показує цей стовпчик?
Неправильно
| 7 · 1 = 7 (книжок). |
Правильно
| 100 + 7 · 1 = 107 (книжок). |
Нижній край стовпчика стоїть на числі 100. Кожна клітинка над ним зображає ще 1 книжку, тому до 100 книжок додаємо 7 книжок. Перш ніж рахувати клітинки, подивись на нижнє число шкали.
Порівняли висоти стовпчиків з різних діаграм
Завдання: обидві діаграми мають шкали від нуля. На першій діаграмі одна клітинка зображає 5 кг, а стовпчик має висоту 6 клітинок; на другій одна клітинка зображає 20 кг, а стовпчик — 3 клітинки. Який стовпчик показує більшу масу?
Неправильно
| 6 клітинок > 3 клітинок, |
| більша маса на першій діаграмі. |
Правильно
| 6 · 5 = 30 (кг); |
| 3 · 20 = 60 (кг); |
| 60 > 30, тому більша маса на другій діаграмі. |
Клітинки різних діаграм зображають різні маси, тому висоти стовпчиків без обчислень порівнювати не можна. Спершу помнож кожну висоту на ціну клітинки своєї діаграми, а потім порівнюй кілограми.
Щоб показати вдвічі більше число, малюнок збільшили і вшир, і вгору
Завдання: на діаграмі 30 кг картоплі показано мішком, який займає прямокутник 2 клітинки завширшки й 3 заввишки. Яким має бути мішок для 60 кг картоплі, щоб діаграма була чесною?
Неправильно
| 4 клітинки завширшки, 6 заввишки; |
| 4 · 6 = 24 (клітинки). |
Правильно
| 2 клітинки завширшки, 6 заввишки; |
| 2 · 6 = 12 (клітинок). |
Малий мішок займає 2 · 3 = 6 клітинок. Картоплі вдвічі більше, бо 60 : 30 = 2, тож чесний мішок займає вдвічі більше місця: 12 клітинок. Мішок на 24 клітинки займав би вчетверо більше місця, ніж малий, тому змінюють лише висоту: число читають за висотою, а ширина всіх малюнків має бути однакова.
Спробуй сам
Діаграму до завдань 1 і 4 намальовано під завданням 1, а діаграми до завдання 2 — під завданням 2.
- Учні школи голосували, куди поїхати на екскурсію. Прочитай за діаграмою, скільки голосів отримали музей і зоопарк. На скільки голосів більше отримав музей? Чи правда, що музей отримав удвічі більше голосів?
Діаграма до завдань 1 і 4: шкала підписана числами 110, 120 і 130.
- Аня й Борис порахували, скільки сторінок прочитали за вихідні, і кожен намалював свою діаграму. Хто прочитав більше сторінок і на скільки?
Діаграма Ані ліворуч, діаграма Бориса праворуч.
- На плакаті показано, скільки соку продали у шкільному буфеті за два дні. Перший пакет на плакаті зображає 20 л, продані першого дня, і має 1 клітинку завширшки й 2 клітинки заввишки. Другий пакет зображає 60 л, продані другого дня, і має 3 клітинки завширшки й 6 клітинок заввишки. У скільки разів більше соку продали другого дня? У скільки разів більше клітинок займає другий пакет? Яким має бути другий пакет на чесній діаграмі?
- Перебудуй діаграму із завдання 1 чесно: почни шкалу з нуля і візьми 10 голосів за одну клітинку. Яка висота кожного стовпчика?
Перевірити відповіді
- Музей отримав 130 голосів, зоопарк — 120 голосів; музей отримав на 10 голосів більше. Удвічі більше голосів музей не отримав, бо вдвічі більше від 120 — це 120 · 2 = 240.
- На діаграмі Ані одна клітинка зображає 10 : 5 = 2 сторінки, а на діаграмі Бориса — 50 : 5 = 10 сторінок. Аня прочитала 7 · 2 = 14 сторінок, Борис — 3 · 10 = 30 сторінок; Борис прочитав на 30 − 14 = 16 сторінок більше.
- Соку продали втричі більше; другий пакет займає в 9 разів більше клітинок; чесний пакет має 1 клітинку завширшки й 6 заввишки.
- Стовпчик «Музей» має 13 клітинок, стовпчик «Зоопарк» — 12 клітинок.
Повне розв’язання завдання 3
- 1)60 : 20 = 3 (рази) — у стільки разів більше соку продали другого дня;
- 2)1 · 2 = 2 (клітинки) — займає перший пакет;
- 3)3 · 6 = 18 (клітинок) — займає другий пакет;
- 4)18 : 2 = 9 (разів) — у стільки разів більше місця займає другий пакет.
Чесний другий пакет має ту саму ширину, що й перший, — 1 клітинку. Його висота втричі більша, тобто 2 · 3 = 6 клітинок. Такий пакет займає 1 · 6 = 6 клітинок, тобто у 6 : 2 = 3 рази більше місця, ніж перший.
Повне розв’язання завдання 4
Шкала починається з 0, і одна клітинка зображає 10 голосів. Щоб знайти висоту стовпчика, число голосів ділимо на ціну клітинки.
- 1)130 : 10 = 13 (клітинок) — висота стовпчика «Музей»;
- 2)120 : 10 = 12 (клітинок) — висота стовпчика «Зоопарк».
Чесна діаграма голосування: шкала з 0, одна клітинка зображає 10 голосів.
Тепер стовпчики майже однакові: вони відрізняються лише на одну клітинку, тобто на 10 голосів.
Якщо твоя відповідь не збіглася, зазирни в розділ «Де найчастіше помиляються».
Для батьків
Знайдіть разом із дитиною діаграму в новинах чи рекламі й запитайте, з якого числа починається шкала і чи однакова ширина стовпчиків. Якщо діаграм дві, порівняйте ще й числа на їхніх шкалах. Так дитина побачить, що діаграми з § 19 трапляються й поза підручником.
Якщо шкала знайденої діаграми починається не з нуля, попросіть дитину виписати числа. Потім нехай дитина перемалює діаграму в зошит зі шкалою від нуля. Порівнявши два малюнки, дитина сама побачить, наскільки змінилося враження.
